ЗАБАХУРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,
Забахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 4.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАБАЧА́ТИ, ЧА́Ю, ЄШ, →← ЗАБАТУВА́ТИ, ТУ́Ю, ЄШ,